Презентація поетичної збірки воїна Влада Сорда «Трансгрес(і)я» у Вінниці

Анонс на подію

Дорогі вінничани та гості міста! Запрошуємо вас на презентацію поетичної збірки воїна Влада Сорда «Трансгрес(і)я», яка відбудеться 22 листопада (вівторок) у Книгарні «Тут», що за адресою вул. 600-річчя, 17, ТРЦ Мегамолл, 2-й ярус. Початок о 18:30. Також запрошуємо сьогодні, 21 листопада, о 16:10 до перегляду програми Ольги Камінської «Новий день» на телеканалі ВДТ, гостем якої буде Влад Сорд. 

Маємо нове яскраве ім’я в літературі і дебютну книжку, яка заповідається стати неабиякою подією в нашому культурно-мистецькому просторі. Збірка «Трансгрес(і)я» – це літературний дебют воїна з Вінниччини, який брав активну участь у Революції Гідності та з 2014 року зі зброєю в руках захищає Україну від терористів і російських окупантів. Відтак його поезія — це голос війни від першої особи, почасти це сама війна, заримована у короткі строфи-постріли. Тож не втратьте можливість і приходьте до Книгарні «Тут» познайомитися з автором і послухати про цю неоголошену й незавершену війну, котра мусить бути прожитою, проговореною і почутою, щоб «ніколи знову». 

«…Пам’ятаю, як ми зі Змієм оформлялися у 93-ю бригаду — нібито «швидко», на правах уже давно воюючих неофіційно добровольців, долаючи всі бюрократичні перешкоди в одному з воєнкоматів Донеччини. Щодня ми автостопом приїжджали туди, у тил, з фронту, долаючи не один блокпост. Щодня Змій, бородатий хлопець із довгим волоссям, всідався на стільчик у кабінеті відповідального за наші документи посадовця із книжкою. І сидів собі, спокійно читав — поки ми бігали кабінетами, беззмістовно метушилися, сварилися, вимагаючи якомога швидше відправити нас на Бутівку… Може, Змій просто не поспішав нікуди. Може, знав, що на зустріч з власною смертю запізнитися просто неможливо. Як і загалом неможливо запізнитися на неоголошену, часом безглузду, але таку нашу (що б там не співав Вакарчук) і таку вже-зрозуміло-що-довгу війну.

Знав Змій і безліч інших речей, про які пише. Безліч почуттів і моментів, знайомих кожному бійцю… «Подарованих» цією війною кожному у той час, як лише одному з тисячі, напевно, дарована здатність переплавити емоції у слова. Знаєте, як це — коли «вітрила наповнює втома»? Як «ночами не світять зорі»? І зрештою, як це — коли «…человек переходит черту. И не страшно ему уже…»

…А якщо не страшно, коли «среди вспышек огня — один», то не страшно й вивернути себе навиворіт, чесно пишучи про найзаповітніше, підсвічуючи підствольним ліхтариком найтемніші куточки власного серця.

Від цього стає світліше й іншим».

Валерія Бурлакова, воїн, авторка книги «Життя P.S.»

 

Модератор – Вікторія Гранецька

 

Вхід вільний

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.